ТОВ "АГРОЗАХИСТ ДОНБАС" ЧЕРКАСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО
"Если что-то делать, то делать ХОРОШО!"
Яра пшениця та її біологічні особливості
Біологічні особливості
В індивідуальному розвитку яра пшениця проходить 12 етапів органогенезу та такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, кущення, трубкування (стеблування), колосіння, цвітіння, формування і налив зернівки, молочна, воскова, повна стиглість. Насіння при проростанні поглинає 50-55% води від власної маси, твердої - на 5-7% більше. Мінімальна температура проростання - 1-2°C, одержання сходів - 4-5°C. сходи витримують заморозки до мінус 8-10°C, а в фазі кущіння -до мінус 7-8°C. починаючи з колосіння до молочної стиглості рослини пошкоджуються заморозками мінус 1-2°C: оптимальні температури для кущіння - 10-14°C, для колосіння і наливу зерна -16-20°C, достигання -23-25°C. тверда пшениця вимогливіша до тепла. Транспіраційний коефіцієнт - 400-450. Критичний період по відношенню до вологи - кущення і вихід рослин у трубку. Нестача вологи в цей період викликає безплідність колосків. Від загального споживання за вегетацію в фазі сходів споживає 5-7% води, кущення - 15-20, стеблуваня - колосіння - 50-60, молочної стиглості - 20-30, воскової стиглості - 3-5%.Кращими для неї є чорноземні, окультурені сірі лісові, каштанові грунти середнього механічного складу з РН 6-7.5. Грунти з РН менше 5.5 потрібно вапнувати. Вибагливіші до грунтів сорти твердої пшениці. Яра пшениця має меншу енергію кущення, слабше розвинуту кореневу систему, меншу її засвоювальну здатність, ніж озима і інші хлібні культури. Тому вона вимагає високого вмісту в грунті рухомих елементів живлення. На формування 1ц зерна виносить з грунту 3.5-4 кг азоту, 1-1.2 кг фосфору, 2-3 кг калію.
Сходи з`являються за 7-12 днів від сівби, кущіння настає через 12-15 днів після сходів, трубкування - через 16-26 днів після початку кущіння, через 3-6 днів починається цвітіння, через 15-18 днів від цвітіння зернівка досягає повної довжини і вступає в фазу молочної стиглості, в якій вона перебуває 10-15 днів. Весь вегетаційний період охоплює 85-110 днів, у твердої пшениці - 100-115 днів. Продуктивна кущистість нижча, ніж у озимої, ячменю та вівса і складає 1-2. Технологія вирощування
Попередники
Яра пшениця - одна з найвибагливіших серед зернових культур до попередників. Її не можна розміщати на неокультурених площах, після зернових злакових, крім кукурудзи. Кращими попередниками є зайняті пари , зернові бобові культури, багаторічні трави, удобрені картопля, кукурудза, цукрові і кормові буряки, баштанні культури, а також льон, люпин, гречка. В посушливих районах - чисті пари.Кращим при вирощувані пшениці є напівпаровий обробіток грунту. Після збирання попередника поле лущать на глибину 6-8см і боронують. Коли з`являються сходи бур`янів (через 10-12 днів), проводять ранню зяблеву оранку на глибину 23-25 см (на дерново-підзолистих грунтах - на глибину орного шару). Поле після цього слід підтримувати у чистому стані системою культивацій та боронувань.
Якщо поле засмічене багаторічними бур`янами, - слід застосовувати поліпшений зяблевий обробіток. Через 10-12 днів після першого лущення провести друге. Якщо переважають кореневищні бур`яни, - лущення провести дисковими лущильниками на глибину 10-12 см, а якщо коренепаросткові - лемішними лущильниками на глибину до 14-16см. Через 12-14 днів після другого лущення, коли з`являються сходи багаторічних бур`янів, проводять зяблеву оранку на глибину орного шару, а на чорноземних грунтах - на 25-27см. До зими зяб боронують і культивують по мірі з`явлення сходів бур`янів і грунтової кірки. На важких грунтах перед входом в зиму бажано провести глибоке безполицеве рихлення або щілювання.
Після збирання кукурудзи проводять дискування в два сліди, а зяблеву оранку - на глибину 23-25см без розриву в часі між дискуванням і оранкою. Після картоплі і буряків орють без попереднього лущення, або обробляють поле лише плоскорізними знаряддями.
В Степу на грунтах середнього і легкого механічного складу восени основний обробіток грунту проводять на глибину 10-14см культиваторами- плоскорізами КПШ-5, КПШ-9,ОПТ-2-5, КТС-10-02, КТС-10-01 або іншими. На важких солонцюватих - до 27см. Потім поле обробляють на глибину 4-6см голчастими знаряддями БИГ-3, БМШ-15, БМШ-20.
Весною проводять закриття вологи і вирівнювання грунту зубовими боронами і шлейфами в 1-2 сліди. Через 3-4 дні проводять культивацію в 1-2 сліди на глибину 6-8см, а на важких грунтах - на 10-12см культиваторами КПС-4, КПШ-8 З боронуванням. В посушливих умовах і на легких грунтах передпосівну культивацію виконують на глибину загортання насіння, щоб насіння під час сівби лягло на ущільнене ложе.
Якщо є комбіновані агрегати, то краще після ранньовесняного боронування провести передпосівну культивацію агрегатами РВК- 3.6; РВК-5.4, ВИП-5.6 або іншими. Описана технологія підготовки грунту застосовується і для інших ранніх ярих зернових культур: вівса, ячменю, жита, гороху.
Удобрення
Яра пшениця добре використовує післядію органічних добрив, внесених під попередні культури, та мінеральні добрива, внесені безпосередньо під неї. Норми добрив розраховують балансовим методом (див. "Озима пшениця") Середні дози мінеральних добрив - N60Р60К60. Вони залежать від родючості грунту, попередника, сорту і т. п.Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток грунту або, якщо доза не перевищує Р60К60 - під весняну культивацію. Азотні добрива, якщо норма не перевищує N40-50 - вносять під передпосівну культивацію, якщо норма більша -- частину азоту вносять у підживлення в період кущення - початок трубкування. В рядки під час сівби вносять по 50 кг гранульованого суперфосфату або нітрофоски.
Сівба
В Україні на 2001 рік зареєстровано для вирощування 18 сортів м`якої і 7 сортів твердої ярої пшениці. Серед них Воронезька 6 (П), Луганська 4 (С)-сильн,і. Галан (Л), Колективна З (Л), Миронівська яра (ЛП), Рання 73 (ЛП), Рання 93 (ЛП), Скороспілка 95 (П), Харківська 18 (Л), Харківська 26 (СЛ)-цінні. Всі сорти твердої пшениці належать до групи харчових: Києвлянка (Л), Луганська 7 (Л), Неодюр (СЛ), Харківська 15 (С), Харківська 23 (С), Харківська 27 (СЛ), Харківська 37 (С), Харківська 46(СЛ).Слід мати на увазі, що польова схожість її насіння частіше не перевищує 75%. Тому потрібно дуже ретельно готувати насіння до сівби.
Для товарних посівів краще використовувати насіння категорії рН-1-3, із схожістю у м`якої пшениці не нижче 92% і частотою не нижче 98%, у твердої - відповідно - не нижче 87 і 98%.
Після зимового періоду зберігання насіння потрібно провести повітряно- теплове обігрівання при температурі 38-40°C протягом 2-3 годин, або зробити протягом 3-4 днів сонячне обігрівання. Не пізніше як за 3-5 днів до сівби насіння протруюють за методом інкрустування для захисту від пліснявіння, твердої і летючої сажки, гельмінтоспоріозної і фузаріозної кореневих гнилей, борошнистої роси одним із таких протруйників: байтан універсал (2кг/т), бенлат (2-3кг/т), берет (3л/т), вінцит (2л/т), вітавакс (2-3кг/т), дерозал (1.5л/т), дивідент (2 л/т), колфуго (2-3 л/т), сумі-8 (1.5-2кг/т), фенорам-супер (2 кг/т), фундазол (2-3кг/т).
Сіяти пшеницю треба першою (одночасно з ярим житом) серед ранніх ярих хлібів, в перші дні початку польових робіт, як тільки грунт досягне фізичної стиглості і стане добре оброблятись. Запізнення із сівбою на 10 днів може призвести до зниження урожайності на 20-25%.
Сіють пшеницю звичайним рядковим або вузькорядним способом зерновими сівалками СЗ-3.6: СЗТ-3.6, СЗУ-3.6, СЗП-3.6, СЗ-5.4 та іншими. В регіонах вітрової ерозії - стерньовими сівалками СЗС-9, СЗС-2.1. При сівбі вузькорядним та перехресним способами норму висіву збільшують на 10-15%. Норми висіву збільшують також на забур'янених поля, на бідних грунтах і в районах достатнього вологозабезпечення. Середні норми висіву в Поліссі 5,5-6,0 млн., в Лісостепу - 5-5.5, в Степу -4.5-5млн. схожих насінин на 1 га. Глибина сівби - 4-5см. В посушливих умовах та на легких грунтах - 6-7см.
Догляд за посівами
Після сівби поле боронують легкими або середніми боронами, а за недостатнього зволоження коткують кільчасто-шпоровими котками і боронують.Якщо після сівби випадають інтенсивні дощі і з`являється щільна грунтова кірка, то її потрібно зруйнувати боронуванням впоперек сівби легкими боронами, або ротаційними знаряддями. Якщо проростки пшениці вже на глибині 2-3см від поверхні грунту, а глибина сівби не перевищує 4см., боронувати слід ротаційними мотиками. Якщо кірка утворюється після з'явлення сходів, то з метою її руйнування та боротьби з бур`янами, боронування проводять після сходів під час кущення.
Якщо забур`янення сильне, тоді у фазі кущення застосовують гербіциди, враховуючи видовий склад переважаючих бур'янів і їх шкодочинність. Для цього є великий сортимент гербіцидів, наприклад: агрітокс (1-1.5л/га), базагран, базагран М, базагран новий (2-4л/га), банвел (0.15-0.5 л/га), гранстар (15г/га), 2.4Д амінна сіль(0.7-1.2 л/га), 2М-4Х (0.9-1.5л/га), дезормон (0.8-1.4л/га), діален (1.9-2.5л/га), парднер (1-1.5л/га), пума супер (1л/га) або інші.
На початку з`явлення сходів шляхом крайових обприскувань, а через 5-7 днів при заселенні посіву гесенською, шведською, опомізою, злаковою мухами, цикадками та іншими шкідниками вище межі економічної шкодочинності слід провести суцільне обприскування посіву,використовуючи один із інсектицидів, враховуючи вид і шкодочинність шкідників: (актелік (1л/га), базудин (1.5-1.8л/га), БІ-58 новий (1.5л/га), бульдок (0.25л/га), волатон (1л/га), децис (0.2-0.3л/га ), діазинон (1.5-1.8л/га), золон (1.5-2.0л/га),карате (0.15-0.20л/га), кінмікс (0.2-0.3л/га), лебайцид (0.5-0.6л/га),нурел Д (0.75-1.0л/га), сумітіон (0.6-1.0л/га), фастак (0.1- 0.15л/га), ф`юрі (0.07л/га ).Обприскування проводять по мірі потреби при заселенні посівів шкідниками вище межі економічної шкодочинності. В південних лісостепових регіонах та в Степу під особливим контролем слід тримати розвиток шкідливої черепашки. При чисельності клопів на початку фази кущення 0.5-1 екземпляр на 1 м.кв. , в період від цвітіння до кінця наливу зерна - личинок ( 2личинки на 1м?), посіви обов`язково слід обробляти одним із інсектицидів для збереження якості зерна.
Яра пшениця під час вегетації уражується такими хворобами як стеблова іржа, бура лосткова іржа, борошниста роса, гельмінтоспоріоз, гельмінтоспоріозна і інші кореневі гнилі, фузаріоз, септоріоз, оливкова плісень, бактеріози та інші. При появі ознак захворювання посіви обприскують розчином фунгіциду: альто (0.15-0.20), арчер (0.8-1 л/га), байлетон (0.5-0.6 кг/га), бампер (0.5 л/га), бенлат (0.6- 0.8 кг/га), дерозал (0.5 л/га), імпакт (1.0 л/га), каліксин (0.5-0.75 л/га), корбель (0.5-1.0 л/га), міраж (1л/га), райдер (0.8-1.0 л/га), спортак (0.8-1.0 л/га), танго (0.6-0.8л/га), топсін (1.0-1.2кг/га), тілт (0.5 л/га), фолікур (0.5 л/га), фундазол (0.6-0.8 кг/га) або інші.
Для попередження вилягання посівів, при його прогнозуванні, посіви в фазі кущення обробляють розчином хлормеквату, хлорхолінхлориду (ССС-720, 2л/га).
При збігу в часі застосування різних препаратів, обприскування посівів проводять баковими сумішками, керуючись даними про змішуваність препаратів.
Збирання врожаю
Проводять прямим комбайнуванням зерновими комбайнами, або роздільним способом, як і озиму пшеницю.
тел. (047-33) 4-20-22
e-mail: cherk.agrozahist@mail.ru