ћ'¤ка ≥ тверда пшениц¤ та њх р≥зновиди

ћ'¤ка пшениц¤ (Tr. aestivum L.) Ч однор≥чна озима або ¤ра трав'¤ниста рослина з мичкуватою кореневою системою, ¤ка проникаЇ у грунт на глибину 1Ч1, 5 м ≥ б≥льше.

—тебло Ч пр¤мосто¤ча соломина, заввишки у низькорослих (карликових ≥ нап≥вкарликових) сорт≥в Ч 60Ч90 см, середньорослих Ч 100Ч110, високорослих Ч 110Ч125 см; складаЇтьс¤ з 4Ч7 м≥жвузл≥в.

ѕшениц¤ в≥дзначаЇтьс¤ п≥двищеною кущист≥стю, утворюючи в середньому 3Ч5 стебел, у тому числ≥ продуктивних Ч 2-3.

Ћистки у м'¤коњ озимоњ пшениц≥ майже гол≥, ¤роњ Ч опушен≥, завдовжки 15Ч25 см ≥ б≥льше, завширшки 1Ч2 см.

 олос р≥зноњ довжини: короткий Ч до 8 см, середн≥й Ч 8Ч10, довгий Ч понад 10 см; за формою Ч цил≥ндричний (призматичний) з однаковою шириною уздовж колоса; веретенопод≥бний, ¤кий звужуЇтьс¤ до верх≥вки ≥ в менш≥й м≥р≥ до основи, та булавопод≥б-ний (скверхедний), ¤кий до верх≥вки потовщуЇтьс¤. ” колос≥ утворюЇтьс¤ 15Ч25 колоск≥в Ч здеб≥льшого 5-кв≥ткових, з ¤ких звичайно розвиваютьс¤ ≥ утворюють зерно 2Ч3 нижн≥ кв≥тки.

якщо у пшениц≥ м'¤коњ у перерахунку на 10 см стрижн¤ розм≥щуЇтьс¤ менше 16 колоск≥в, колос вважаЇтьс¤ нещ≥льним; 17Ч22 Ч середньощ≥льним, 23Ч28 Ч щ≥льним, понад 28 Ч дуже щ≥льним; у твердоњ пшениц≥ нещ≥льний колос маЇ до 24 колоск≥в на 10 см стрижн¤; середньощ≥льний Ч 25Ч29, щ≥льний Ч понад 29 колоск≥в.

ў≥льн≥сть колоса визначають також за к≥льк≥стю колоск≥в у перерахунку на 1 см стрижн¤. ¬становлюють њњ шл¤хом д≥ленн¤ суми вс≥х колоск≥в, за вин¤тком верх≥вкового, на довжину стрижн¤.
ћожна встановити щ≥льн≥сть колоса за середньою довжиною членика, дл¤ чого довжину стрижн¤ д≥л¤ть на к≥льк≥сть членик≥в. якщо довжина членика понад 6 мм, колос вважають дуже нещ≥льним, 5Ч6 мм Ч нещ≥льним, 3,8Ч5 Ч середньощ≥льним, 3Ч3,8 мм Ч щ≥льним та менше 1,6 мм Ч дуже щ≥льним.

 ≥льк≥сть зерен у колос≥ часто перевищуЇ 30Ч35 шт., а середн¤ маса зерна у ньому становить 1Ч1,5 г (≥нод≥ до 2,5Ч4 г); маса 1000 зерен Ч 25Ч55 г, част≥ше Ч близько 40 г.

«ерно за формою овальне, ¤йцепод≥бне, бочкопод≥бне, завдовжки 4Ч11 мм.

ћ'¤ка пшениц¤ Ч самозапильна рослина, але у жарку погоду може запилюватис¤ перехресне.

“верда пшениц¤ (Tr. durum Best.) представлена у культур≥ в основному ¤рими сортами ≥ зовс≥м мало Ч озимими. ѕор≥вн¤но з м'¤кою вона високоросл≥ша, утворюЇ стебла з восковим нальотом, ¤к≥ у верхн≥й частин≥ (ближче до основи колоса) виповнен≥ серцевиною. Ћистки гол≥, також покрит≥ восковим нальотом.

 олос щ≥льний, з середн≥м ≥ндексом щ≥льност≥ 25Ч30 ≥ б≥льше. ќстюки груб≥, значно переважають довжину колоса, ¤ка коливаЇтьс¤ в≥д 3,5 до 17 см.  олосков≥ луски жорстк≥, зерно при достиганн≥ м≥цно утримуЇтьс¤ кв≥тковими ≥ колосковими лусками й не обсипаЇтьс¤.

«ерно видовжене Ч до 12 мм, у поперечному перер≥з≥ Ч округлоЧкутасте.

–≥зновидн≥сть ¤к таксоном≥чна одиниц¤ об'ЇднуЇ групу рослин ≥з сп≥льними морфолог≥чними ознаками, що успадковуютьс¤ потомствами.

ѕшеницю под≥л¤ють на р≥зновидност≥ за такими ознаками:

• на¤вн≥сть або в≥дсутн≥сть на колос≥ остюк≥в; остист≥ форми мають довг≥ остюки, ¤к≥ перевищують довжину колоса, середн≥ Ч р≥вн≥ йому, коротк≥ Ч менш≥ за довжину колоса. “рапл¤ютьс¤ також нап≥востист≥ форми, в ¤ких на нижн≥х колосках часто утворюютьс¤ зам≥сть остюк≥в остюкопод≥бн≥ в≥дростки, а на середн≥х ≥ верхн≥х колосках Ї коротк≥ або середньоњ довжини остюки;
• опушенн¤ колоса Ч на¤вн≥сть на колоскових лусках ≥ в≥дкрит≥й частин≥ зовн≥шн≥х кв≥ткових лусок волоск≥в; колос без опушенн¤ њх не маЇ;
• забарвленн¤ колоса (колоскових лусок), ¤ке може бути б≥лим (св≥тло-жовтим, жовто-солом'¤ним), червоним (бл≥до-червоним, оранжевим, червоно-коричневим), чорним, с≥ро-димчастим на б≥лому та червоному фонах;
• забарвленн¤ остюк≥в однакове ≥з забарвленн¤м колоса або чорне ¤к у б≥локолосих, так ≥ червоноколосих р≥зновидностей;
• забарвленн¤ зерн≥вок б≥ле (борошнисто-б≥ле, скловидно-б≥ле, ¤нтарно-жовте) або червоне (червоно-коричневе).

¬ ”крањн≥ рекомендовано близько 70 сорт≥в пшениц≥, серед ¤ких до 80% Ч сорти озимоњ пшениц≥ й лише 20% Ч ¤роњ.

ƒо озимих сорт≥в м'¤коњ пшениц≥ з найвищою ¤к≥стю зерна належать: јльбатрос одеський, ¬импел одеський,  расун¤ одеська, Ѕезоста 1, ƒончанка 3,  ињвська остиста,  ињвська 8, Ћада одеська, Ћел¤, “≥ра, ћирон≥вська остиста, ќбр≥й, ќдеська 133, ќдеська 162, –остовчанка 2, —к≥ф'¤нка, ёна та ≥н., твердоњ Ч јлий парус, јйсберг одеський,  орал одеський, ѕарус.

—еред сорт≥в ¤роњ м'¤коњ пшениц≥ найвищою ¤к≥стю зерна в≥дзначаютьс¤ ¬оронезька 6, ƒн≥пр¤нка, Ћуганська 4; твердоњ Ч Ћуганська 7, ’арк≥вська 15, ’арк≥вська 23 та ≥н.

1. Ѕотан≥чна характеристика та морфолог≥чн≥ особливост≥ пшениц≥
2. Ѕ≥олог≥чн≥ особливост≥ пшениц≥
3. ѕопередники, оброб≥ток грунту, та удобренн¤
4. яра пшениц¤ та њњ б≥олог≥чн≥ особливост≥
5. ћ'¤ка ≥ тверда пшениц¤ та њх р≥зновиди
6. —≥вба, догл¤д за пос≥вами та збиранн¤ пшениц≥
7. ’вороби та шк≥дники

тел. (047-33) 4-20-22

e-mail: cherk.agrozahist@mail.ru