Біологічні особливості та технологія вирощування тритикале

Біологічні особливості

Тритикале - штучно виведена рослина шляхом схрещування пшениці (м'якої і твердої) та жита. Тому багато морфологічних ознак і біологічних властивостей у нього є проміжними між пшеницею і житом.

В індивідуальному розвитку проходить такі ж етапи органегезу і фенологічні фази. Коренева система добре розвинена, проникає в грунт на 1,5-2 м. Вона краще, ніж у пшениці засвоює елементи живлення. Добре кущиться, часто краще від пшениці і жита. Форми, виведені за участю багаторічного жита, мають необмежений в часі період кущіння. Зерно містить на 1,5-2% більше білка, ніж зерно пшениці, але клейковина дуже липуча, розтяжна, має гірші хлібопекарські і технологічні якості. Рослина переважно самозапильна, але у різних сортів перехресне запилення може досягати від 5-10 до 40%. Зернівки крупніші, ніж у жита і пшениці. Маса 1000 зернівок - 40-60г. При повному бубнявінні поглинає 55-60% води від власної маси.

Мінімальна температура проростання насіння 1-2 0С. Морозостійкість загартованих рослин близька до морозостійкості жита. Посухостійкість обумовлюється добрим розвитком кореневої системи, товстим шаром воскового нальоту на листках і стеблах, високою водоутримуючою здатністю клітин. ТК - 360-450.

Особливо шкідливий дефіцит вологи за 5-8 днів до виколошування та під час формування і наливу зерна. У першому випадку спостерігається череззерниця в колосі та стерильність верхівки колоса, у другому - зменшення розмірів та виповненості зерна.На час дозрівання у деяких сортів колос стає ламким.

Кращі грунти - структурні чорноземи, окультурені сірі лісові середнього механічного складу з рН 5,6-7,5. В цілому до грунтів менш вибагливе, ніж пшениця. Погано росте на засолених, запливаючих глинистих, а також легких піщаних, заболочуваних грунтах. На 1 ц зерна виносить з грунту азоту 3,3-4 кг, фосфору - 1,1-1,4 кг, калію - 2-2,7 кг. Коефіцієнти засвоєння елементів живлення із грунту, органічних і мінеральних добрив такі як і у пшениці.

Технологія вирощування

Добрими попередниками для тритикале є чисті і зайняті пари, багаторічні бобові трави, рання картопля, кукурудза на силос, горох і інші зернобобові, льон, гречка. На родючих грунтах урожайність тритикале вища, ніж жита, а на бідних і по гірших попередниках - навпаки - урожайність вища, ніж пшениці.

Обробіток грунту під тритикале після однакових попередників і в однакових грунтово-кліматичних умовах такий же, як і під озиму пшеницю. (див. "озиму пшеницю").

Удобрення
Тритикале добре відкликається на внесення органічних і мінеральних добрив. Пряма дія органічних добрив мало переважає післядію. Органічні добрива (в Поліссі 30-35 т/га, в Лісостепу 20-25 т/га) слід вносити під основний обробіток грунту або під попередню культуру. Середні дози мінеральних добрив в Лісостепу, N80P60K60 - в Поліссі. Але краще розрахувати дози мінеральних добрив за плановою урожайністю і запасами елементів живлення в грунті.

Сівба

В Україні зареєстровано більше 10 сортів зернового тритикале, це АДМ 5 (С), АДМ 4 (СЛП), АДМ 11 (Л), АДМ 8 (П), АДМ 2 (ЛП), Амфідиплоїд 15 (Л), Амфідиплоїд 3/5 (СЛП), Амфідиплоїд 42 (ЛП), Амфідиплоїд 52 (ЛП), Зеніт одеський (СЛП), Київське раннє (ЛП). Для товарних посівів слід використовувати насінні категорії РН-1-3, яка має лабораторну схожість не нижче 90% і чистоту насіння не нижче 98%. Насіння повинно бути ретельно відсортованим. Для сівби використовують крупну фракцію. Дрібне насіння тритикале має низьку силу росту і тому польова схожість його значно нижча лабораторної. Щоб запобігти розвитку сажкових хвороб, альтернаріозу, ріжок, захистити молоді рослини від ураження кореневими гнилями насіння слід протруїти за методом інкрустування фунгіцидними протруйниками, а при наявності грунтових шкідників - з доповненням інсектециду. Перед протруюванням насіння слід прогріти проти сонця 3-4 дні, періодично перелопачуючи. Щоб кожна насінина повністю була вкрита захисною плівкою, потрібно збільшити витрату робочого розчину до 12-13 л/т, бо насіння тритикале зморшкувате і має добре розвинений чубок.

Сіяти тритикале слід у ті строки, що й пшеницю у відповідних зонах. До припинення вегетації восени кожна рослина повинна мати 2-4 пагони. Основний спосіб сівби - звичайний рядковий, зерновими сівалками. Встановлюючи глибину сівби, потрібно враховувати, що із збільшенням глибини у тритикале більше, ніж пшениці, знижується схожість насіння. За достатнього зволоження грунту глибина сівби повинна на легких грунтах бути близько 4 см і за несприятливої погоди - 5-6 см. Посівне ложе повинно бути ущільненим.

При встановленні норми висіву слід враховувати те, що польова схожість насіння тритикале нижча, ніж у озимої пшениці і жита. Середніми нормами в Поліссі є 5,5-6,0 в Лісостепу - 5-5,5, в Степу - 4-5 млн лабораторно схожих насінин на 1 га. Норми слід диференціювати залежно від біологічних особливостей сорту, крупності насіння, зволоження, забур'яненості поля, родючості грунту (див. "озима пшениця").

Догляд за посівами

При сівбі за сухої погоди поле коткують кільчасто-шпоровими котками і боронують легкими боронами. На початку з'явлення сходів, щоб зменшити заселення прихованостебловими шкідниками на посівах, проведених у першій половині оптимальних строків, роблять крайові, а у фазі повних сходів (при потребі) - суцільне обприскування інсектицидами. В передзимовий період у нори розкладають отруєні принади. Взимку потрібно стежити за станом перезимівлі, відбираючи для відрощування моноліти. Рано весною провести підживлення азотними добривами розкидним або прикореневим способом. Потреба в застосуванні гербіцидів у тритикале менша, ніж у пшениці, але якщо забур'янення значне - посіви обробляють такими гербіцидами, як і посіви озимої пшениці.

По мірі з'явлення ознак захворювання борошнистою росою, іржею, септоріозом, кореневими гнилями посіви обприскують розчином фунгіциду, а при масовому заселенні шкідниками (вони ті, що й на пшениці та житі) - розчином інсектициду. Препарати і їх дози такі, як і для пшениці, але слід враховувати, що листки і стебла у тритікале вкриті восковим нальотом, тому у розчин потрібно додавати поверхнево-активні речовини. Якщо прогнозується вилягання посівів, то на початку стеблування посіви слід обробити сумішшю кампозану М (0,75-1 кг/га) і туру або цикоцелю (2 кг/га).

Збирання врожаю

Тритикале стійке до осипання, але при перестої посилюється ламкість колоса тому збирання урожаю проводять зерновими комбайнами прямим комбайнуванням на початку повної стиглості. Можна збирати і роздільним способом, але це вимагає додаткових витрат. Солому при потребі подрібнюють і вивозять з поля, або розсівають по полю.

 

1. Ботанічна характеристика тритикале
2. Біологічні особливості та технологія вирощування тритикале
3. Хвороби та шкідники

тел. (047-33) 4-20-22

e-mail: cherk.agrozahist@mail.ru