Біологічні особливості та технологія вирощування озимого жита

Біологічні особливості
На товарні цілі жито вирощується в основному в Поліссі і північному Лісостепу. В онтогенезі жито проходить ті ж фенологічні фази і етапи органогенезу, що й пшениця. За однакових умов сходи жита з`являються швидше на 1-2 дні. На 1-2 дні швидше воно починає кущитись. Вузол кущення закладається ближче до поверхні грунту (1.7-2.5 см), частіше зустрічаються дво- і трьох вузлові рослини. Кущення у нього проходить в основному восени. Весною воно починає трубкування через 18-20 днів від початку весняного відростання, а через 40-50 днів виколошується. Цвітіння настає через 7-12 днів від початку колосіння (у пшениці через 4-5) і триває 7-9 днів. Фаза молочної стиглості настає за 10-14 днів після цвітіня і триває 8-10 днів. Через 2 місяці після колосіння жито дозріває. Після збиральне достигання протікає довше, тому воно рідше проростає в колосі. Маса 1000 зерен у диплоїдних сортів - 23-38 г, у тетраплоїдних - 35-52 г.

До умов вирощування жито менш вимогливе, ніж пшениця, зокрема до грунтів. У нього добре розвинена коренева система. Вона проникає на глибину 1.5-2 м. і здатна засвоювати фосфор і калій з важкорозчиних сполук. Вона менш чутлива до кислотності грунту. Добре росте при рН 5.3-6.5. Тому його можна вирощувати на малопридатних для пшениці піщаних підзолистих грунтах. Але кращими є родючі структурні чорноземи і сірі лісові грунти середнього та легкого суглинкового механічного складу. Погано росте на важких глинах, заболочених, засолених грунтах.

Воно більш холодостійке, ніж інші озимі хліба. Витримує зниження температури на рівні вузла кущення до мінус 19-21?С. Насіння починає проростати при 0.5-2?С. Закінчує вегетацію восени і відновлює весною при 3-4?С.

Жито - типова перехресно запильна рослина довгого світлового дня. Пилок переноситься повітрям. Сприятливою для запилення є тиха тепла погода при достатній вологості повітря. У жарку погоду при низькій вологості повітря пилок втрачає життєздатність. Ненесприятливою для запилення є вітряна і дощова погода. При виляганні багато квіток не запилюється і спостерігається череззерниця в колосі.

Щоб уникнути перезапилення насіннєві ділянки диплоїдних сортів повинні мати просторову ізоляцію 200-300м, тетраплоїдних - більше 500м.

Транспіраційний коефіцієнт - 340-450. На формування 1ц зерна з грунту забирає 2.9-3.3кг азоту 1.1-1.4кг фосфору, 2.2-3кг калію. Коефіцієнт використання азоту, фосфору і калію з грунтових запасів складає відповідно 0.20-0.35, 0.10-0.17, 0.10-0.22, з органічних добрив - 0.20-0.35, 0.30-0.50, 0.50-0.70, з мінеральних - 0.55-0.80, 0.25-0.45, 0.65-0.80.

Технологія вирощування

Попередники
Кращими для жита у відповідних зонах є ті самі попередники, що й для пшениці. Але якщо в господарстві вирощують пшеницю і жито, то найкращі з них відводять під пшеницю, бо після гірших попередників жито менше знижу врожайність, ніж пшениця. Жито менше реагує на повторні посіви, ніж пшениця. Тому на піщаних грунтах Полісся іноді доводиться висівати почергово люпин і жито.

Обробіток грунту
Основними завданнями обробітку грунту під жито є збереження вологи, боротьба з бур`янами, нагромадження елементів живлення. В однакових грунтово-кліматичних умовах після однакових попередників він нічим не відрізняється від обробітку під озиму пшеницю. Слід мати на увазі, що основні посіви жита зосереджені в Поліссі, де грунти мають неглибокий гумусовий шар. Тому тут оранку слід проводити на глибину від 16 до 22см. На піщаних чистих від бур`янів грунтах після люпину, льону і інших попередників не слід орати, а треба проводити поверхневий обробіток дисковими лущильниками, залишаючи на поверхні стерню попередньої культури.

Удобрення
Жито добре реагує на органічні, сидеральні та мінеральні добрива. На підзолистих грунтах під основний обробіток грунту потрібно вносити по 30-40т, на сірих лісових - по 20-25т/га гною або гнойових компостів. У районах достатнього зволоження на грунтах низької родючості доцільно висівати післяукісно люпин або капустяні культури на зелене добриво.

Мінеральні добрива розраховують на плановану урожайність, як і під пшеницю. Система їх використання така: фосфорні і калійні добрива вносять під основний обробіток грунту, залишаючи лише Р10-15 для внесення в рядки під час сівби. На бідних грунтах під передпосівну культивацію вносять по 30кг азоту. Останню розрахункову дозу азоту використовують у першому (якщо доза не перевищує 60кг/га), або у першому і другому підживленнях (на початку відростання рослин весною і на початку виходу рослину в трубку).

Сівба
Вирощувати слід рекомендовані для зони сорти. Їх зараз зареєстровано в Україні більше 20. Це такі як: Інтенсивне 95 (П), Богуславка (СЛП), Боротьба (СЛП), Верхняцьке 94 (Л), Воля (П), Київське 86 (Л), Київське 90 (ЛП), Київське 93 (Л), Ніка (П), Паллада (ЛП), Нива (СЛ), Харківське під номерами 55(СП), 78 (СЛП), 88(СЛ), 95 (С), 98 (СЛП). З тетраплойдних сортів рекомендовані Верасень (ЛП), Древлянскоє (ЛП), Пуховчанка (ЛП).

Для товарних посівів краще використовувати насіння категорії рН-1-3, яке має чистоту не нижчу 98% і лабораторну схожість не нижче 90%. Насіння повинно бути добре відсортованим, вирівняним, ваговитим. Для боротьби з видами сажки, кореневими гнилями, пліснявінням насіння його слід протруїти за методом інкрустування (див."Озима пшениця"). При наявності грунтових шкідників - до інкрустуючої суміші додати інсектицид.Свіжозібране насіння перед протруюванням слід прогріти 3-4 дні проти сонця. Протруйники ті самі, що й для озимої пшениці.

Строки сівби жита співпадають із строками сівби пшениці у відповідних умовах, але слід мати на увазі, що весною жито кущиться коротший період, тому основне кущення повинно пройти восени. Разом з тим ранні посіви пошкоджуються шкідниками, переростають (особливо тетраплоїдні сорти) і піддаються сильніше, ніж пшениця, випріванню. Оптимальні строки сівби в Поліссі 1-25 вересня , в Лісостепу - 5-25 вересня.

Норми висіву насіння диплоїдних сортів в Поліссі - 5-6, в Лісостепу - 5-5.5, а тетраплоїдних - відповідно 5-5.5, 4.5-5 млн. схожих насінин на 1га. Після кращих попередників, на чистих полях, родючих грунтах, за ранніх строків сівби, при внесенні високих доз добрив рекомендовану норму слід зменшувати на 10-12%, в протилежних випадках - на стільки ж збільшувати.

Сівбу проводять зерновими сівалками звичайним рядковим способом на глибину 4-5см. На легких грунтах та при дефіциті вологи в грунті - на 5-6, а на важких грунтах та за гарантованого зволоження грунту - на 2-3см.

Догляд за посівами
За сухої погоди після сівби поле коткують кільчасто-шпоровими котками і боронують легкими боронами.

Озиме жито восени і під час весняно-літньої вегетації пошкоджується тими самими шкідниками і уражується такими самими хворобами, що й озима пшениця. Тому заходи боротьби з ними такі ж , з використанням таких самих препаратів (див. "Озима пшениця").

Жито більш конкурентоздатне проти бур`янів. Тому потреба у застосуванні гербіцидів на його посівах виникє рідше. За якісної підготовки грунту до сівби, воно здатне пригнічувати такі агресивні бур`яни як пирій повзучий та осот рожевий. Якщо ж виникає потреба застосувати хімічну боротьбу, то використовують ті ж гербіциди, в ті ж строки і в тих же дозах.

Жито схильне до вилягання. Якщо воно прогнозується, то посіви на початку трубкування обробляють розчином кампозану (4л/га), або сумішшю кампозану (1,5-2,0 л/га) та туру (3л/га), використовуючи 200-250 л/га робочого розчину.

Збирання жита
Проводять прямим комбайнуванням або роздільним способом тим самими машинами, що й пшениці. Чисті, неполеглі посіви доцільніше збирати прямим комбайнуванням поточним способом. Збирання слід починати, коли вологість зерна знизиться до 19-20%, щоб не допустити перестоювання жита, при якому можуть бути великі втрати внаслідок осипання зерна.

 

1. Загальні відомості
2. Біологічні особливості та технологія вирощування озимого жита
3. Хвороби та шкідники

тел. (047-33) 4-20-22

e-mail: cherk.agrozahist@mail.ru