Рід сорго {Sorghum Moench.) об'єднує за різними даними від 34 до 50 видів, серед яких є дикі й культурні, однорічні та багаторічні. В Україні поширені два види культурного сорго: сорго звичайне (S. vulgare Pers.) (2n-20) і сорго трав'янисте, або суданська трава (S. sudanense Pers.) (2n-20).
Сорго звичайне - однорічна трав'яниста рослина.
Коренева система дуже добре розвинена, проникає у грунт на глибину до 3 м і в боки - на 100-120 см. Крім первинних і вузлових підземних коренів, здатне утворювати з нижніх надземних вузлів повітряні корені.
Стебло - виповнена нещільною серцевиною соломина заввишки у низькорослих форм менше 1 м, високорослих - до 3,5 м (у тропіках - до 5-7 м); діаметром від 1 до 5 см, може мати антоціанове забарвлення. Кількість міжвузлів на стеблі залежно від висоти коливається від 5-9 до 25. При дощовій погоді стебла можуть гілкуватися.
Сорго добре кущиться, у сприятливе літо може утворювати до 5-6 стебел.
Листки великі, з язичком, без вушок; завдовжки 50-100 см;
з шириною пластинки 1-6 см, у деяких форм - до 10 см і більше. Вкриті восковим нальотом, часто з антоціановим забарвленням.
Суцвіття - стиснута або розлога волоть, вісь якої може бути довгою - 40-50 см, середньою - 15-25 і короткою - 3-5 см; прямою або зігнутою; при гілкуванні утворює бічні гілки першого, другого і наступних порядків. На кінцях гілочок розміщуються по два-три одноквіткових колоски, з яких один - сидячий двостатевий, плідний, інші - безплідні, чоловічі або стерильні. Значна частина чоловічих колосків після цвітіння обпадає.
Колоскові луски плодоносних колосків досить щільні, шкірясті, глянцеві, голі або опушені, широкі, повністю чи частково закривають зернівку, квіткові - тонкоплівчасті, з яких нижня може мати остюк. Сорго - факультативна перехреснозапильна рослина.
Зернівки голі або плівчасті, округлої, овальної, видовжено-овальної, яйцеподібної форм; за забарвленням білі, жовті, коричневі, чорні. Маса 1000 зерен - 20-40 г.
Залежно від способів використання культурне сорго об'єднане у чотири групи: зернове (S. bicolor), цукрове (S. sacchartum), віничне (S. technicum) та трав'янисте (S. sudanense).
Зернове сорго вирощують на зерно. Представлене низькорослими малокущистими формами, заввишки 90-175 см. Утворює щільні кім'ясті волоті з відкритим голим зерном. Серцевина стебла суха або напівсуха, центральна жилка листка дорослої рослини має жовтувато-біле або біле забарвлення.
Об'єднує такі види: сорго кафрське, джугара, дурра, гаолян та ін.
Цукрове сорго вирощують на зелений корм, силос, для одержання некристалізованого цукру, який використовують при виробництві харчових сиропів. Представлене високорослими кущистими формами (200-350 см), із соковитими солодкими стеблами, в серцевині яких міститься до 17% цукрів. Центральна жилка листка сіро-зелена. Зерно плівчасте або злегка відкрите, волоть розлога.
Віничне сорго вирощують для виготовлення віників, щіток. Утворює довгу (до 40-90 см) волоть, у якій дуже коротка вісь з гілками переважно першого порядку. Серцевина стебла суха, центральна жилка листка біла. Зерно плівчасте.
Трав'янисте сорго (суданська трава) вирощують на зелений корм, сіно. Відзначається вищесереднім ростом (1,5-3 м), сильною кущистістю, тонкими голими стеблами (3-10 мм) з губчастою серцевиною, пониклими листками завдовжки 30 і 70, завширшки 2-4,5 см та різко вираженою світлою центральною жилкою, розлогою волоттю з мутовчастим розміщенням гілок першого порядку, утворенням остистих колосків і плівчастих овальних зернівок завдовжки 3,5-5 мм і завширшки 2-3 мм.
Суданська трава добре відростає після скошування.
Із гібридів та сортів зернового сорго в Україні поширені Генічеський 5/11, Кримбел, Кримдар 10, Степовий 13 та ін.;
кормового - Кормовий 5, Кормове 35, Сєвєр 2, Медовий Fi, Силосне 88 та ін.; віничного - Таврійське 1, Вавіген 100, Українське 20, Карликове 45 та ін.
У виробництві набувають все більшого поширення сорго-суданкові гібриди: ДССГ 90, МСС 1, Новатор 151, Сократор 87, Соковито-стебловий 3, Утьос, Ювілейний 50.